верлибр
С лицом лицемерно-грустным,
Забывая о совести и чести,
Ты нудишь молитву Иисусову,
Но пребываешь в прелести.
Тебе слово "люблю" неведомо,
Рассматривая чужие внутренности,
Угрожаешь ближнему бедами,
И расписываешься в собственной глупости.
Трезвенность, превращая в холодность,
Понукаешь делам бесовским,
Не свобода, но страх и скованность,
Тобою движут, и зов Отцовский
игнорируя, жмешься в угол,
В темноте людей из-за угла цепляя.
Ни жены нет у тебя, ни друга...
Но Его Любовь исцеляет -
Стань Невестой, еще не поздно,
Переплавь свою похоть в святую страсть,
Посмотри, а ведь в небе действительно, звезды!
И луна, все та же.
Не дай ей упасть, Господи!
Долготерпи!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Хорошо.К стати,Ваше рассуждение о Агапэ мне понравилось.Чтоб понять человека нужно ознакомиться с тем,что он пишет и если это от сердца,то можно почувствовать и боль,и печаль,и радость,горечь разочарований,потерь,сомнений и еще много чего.Фальшь и неискренность чувствуются всегда.В Вас я вижу очень многое,прекрасно понимаю Вас в отношении к рифмоплетству,но(на мой взгляд)не надо принимать это так близко к сердцу и делать такие резкие выпады.Вы требовательны к себе и,то что требуете от себя,требуете и с других,это неверно.Еще раз прошу извинить меня.
Vitaly M. Odessa
2009-01-31 23:50:21
"Слушай Иов,я буду говорить за Бога"...
Светлана,познайте Бога,и тогда ваша поэзия будет лечить души и обращать к истине.К тому же стихи должны быть доступны к пониманию и простым людям,и образованным,чего не вижу у вас. С вас плохой обличитель,увы. Примите,послушайте,и будет вам добро.
;;женя блох
2009-02-06 20:27:20
вижу в тебе Маяковского,слышу в строках Есенина но так хочу почувствовать Духа Святого веянье.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
