Часто наші шляхи неймовірно важкі:
Налягає пітьма і не світять зірки,
І душа як сліпа, і душа як глуха...
Повернися, Ісус, гине світ від гріха.
Повернися, молю, бо без Тебе життя
Мов захмарені дні, наче шлях в небуття.
Вірю я, тільки Ти на землі, повній зла,
Душі вирвеш з пітьми для добра, для тепла.
Мій Ісусе, себе віддаю я Тобі.
Мій Ісусе, я Твій і у щасті, й в журбі.
У любові Твоїй, і у силі Твоїй
Всім знедоленим я мир нестиму святий.
Прагну діло Твоє довести до кінця,
Прагну в небо ввійти, де оселі Отця.
Тільки Дух Твій мене до небес доведе.
О Ісусе, прийди, я чекаю Тебе.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Невыгодно бар содержать - Надежда Горбатюк (книга пророка Иеремии гл. 15 ст.6,7,8
"Ты оставил Меня, говорит Господь, отступил назад; поэтому Я простру на тебя руку Мою и погублю тебя: Я устал миловать.
Я развеваю их веялом за ворота земли; лишаю их детей, гублю народ Мой; но они не возвращаются с путей своих.
Вдов их у Меня более, нежели песку в море; наведу на них, на мать юношей, опустошителя в полдень; нападет на них внезапно страх и ужас.")
